«Розвиток інтегративного мислення учнів
засобами мистецтва художнього слова»
Утвердження в Україні демократичних засад суверенності й
ціннісно-правових орієнтирів при виборі суспільних цілей стимулює оптимальний
розвиток людського потенціалу, актуалізує складні соціально-економічні та
ідейно-політичні чинники розвитку національної системи освіти. Першочергового
значення у цьому зв’язку набуває проблема формування особистості, якій властиві
високі морально-духовні цінності, достатня теоретична і практична підготовка,
творча активність та конкурентноспроможність.
Переорієнтація суспільства на розвиток людини зумовила
якісно нові вимоги до вивчення шкільних предметів. Дисциплінарна організація
знань, що відповідала певному історичному етапові, нині поступається місцем
новій, нетрадиційній. Такий розвиток науки передбачав ще В.Вернадський: “Справа
в тому, – зазначав він, – що ріст наукового знання ХХ століття швидко стирає
межі між окремими науками. Воно дедалі більше спеціалізується не за науками, а
за проблемами. Це дає змогу, з одного боку, надзвичайно глибоко вивчати явище,
а з іншого – охоплювати його з усіх точок зору”.
Зміна цілей і функцій шкільної освіти, особистісно-орієнтований
підхід до навчання і виховання учнів значною мірою вимагають переосмислення
ідеї навчання в контексті виховання та розвитку особистості, зокрема, для
вирішення проблем гуманізації освіти, яка має ґрунтуватися на принципах
гуманітаризації, диференціації та інтеграції.
Інтеграція як принцип здійснення освітнього процесу
ґрунтується на взаємному доповненні різних форм і знання дійсності, чим і
створює умови для формування багатомірної картини світу та пізнання себе в
ньому. В цьому розумінні вона виступає засобом універсальної освіти людини.
Інтеграція як процес і результат формує цілісність як
єдину якість на основі багатьох інших. Необхідність інтеграції зумовлена не
лише значним зростанням обсягу наукового знання, а й завданням освіти, -
розвитку і саморозвитку суттєвих, природних властивостей дитини в їхній єдності
і цілісності. Цю обставину і можна вважати головною детермінантою необхідності
інтеграційних процесів у сучасному освітньому процесі.
Соціально-економічні зміни, що відбулися в нашому
суспільстві, процеси гуманізації сучасної освіти значною мірою сприяли пошуку
нових підходів при вивченні усіх навчальних предметів в тому числі і світової літератури.
Виховання особистості, здатної мислити творчо, самостійно
орієнтуватись у сучасному ринковому середовищі – завдання школи. Література як
навчальний предмет відіграє тут важливу роль. Уроки світової літератури – це
напружена, науково організована й результативна праця всіх учнів у
співтворчості з учителем, яка розвиває творчі здібності учнів; сприяє
здобуванню знань учнями самостійною роботою думки; диференціює та
індивідуалізує процес навчання; стимулює роботу з додатковою літературою;
розвиває аналітичне мислення, вміння робити узагальнення; формує в учнів
навички самооцінки та самоконтролю своєї навчальної діяльності.
Однією з найважливіших проблем сучасної освіти
є помітне зниження зацікавленості учнів до навчання. Тому оновлення змісту
освіти вимагає розв’язання складної проблеми – як перетворити гігантський масив
знань в індивідуальне надбання та знаряддя кожної особистості. Адже світ
"інформаційного вибуху", який формує нові взаємовідносини між дитиною
і знаннями, стає все складнішим, тому молодь потребує вміння розв’язувати
складні проблеми, критично ставитися до обставин, порівнювати альтернативні
точки зору та приймати зважені рішення. У цьому, на мою думку, і полягає актуальність обраної теми випускної
роботи.
Одним із кроків
підвищення ефективності уроку літератури є впровадження технології
інтегрованого навчання. Далі
